Спільне проживання з дитиною – обов’язкова умова для отримання аліментів на її утримання

29 вересня 2020 року заочним рішенням  Юр’ївського  районного  суду  Дніпропетровської  області  громадянина М.  звільнено  від обов’язку сплати аліментів  на користь  громадянки К.  на утримання неповнолітньої доньки, котрі стягувались  на підставі іншого рішення Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області.

Ухваючи рішення, суд врахував, що позивач вже майже рік фактично  проживає з неповнолітньою донькою та  несе витрати  на її  утримання,  в той час як  відповідачка разом з дитиною  не мешкає. Суд  вважав, що наявні підстави для звільнення позивача від сплати аліментів, тому задовольнив  позов.

Рішення ще не набрало законної сили.

Довідково: 

Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Аналіз норм сімейного та цивільного права дає підстави для висновку, що аліменти на утримання дитини присуджуються судом за обов’язкової умови проживання з нею того з батьків, хто звертається з відповідною позовною вимогою. При цьому, законом передбачено й можливість звільнення від вказаного обов’язку у разі зміни певних обставин, що впливають на їх призначення, зокрема, припинення проживання з дитиною матері, на користь якої судовим рішенням стягнуто аліменти.